цькування
ЦЬКУВА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. цькува́ти.
[Голоси:] А де ж пантера? – Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара... Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування) (Леся Українка);
Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам справжню насолоду (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)