цькований

ЦЬКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до цькува́ти.

Мені хотілось очима звалити стіни й побачить того, за ким курились села, за ким люди, як цьковані звірі, стікали кров'ю (М. Коцюбинський);

Серьожка замислився й майже злісно прочитав: “Ітиму я цькований, йтиму осміяний, Не в силі нічого забути, зректись, Даремно чужими вітрами обвіяний, Все вірний тому, у що вірив колись!..” (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. цькований — [ц'кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. цькований — цько́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. цькований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до цькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цькований — ЦЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до цькува́ти. Мені хотілось очима звалити стіни й побачить того, за ким курились села, за ким люди, як цьковані звірі, стікали кров’ю (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах