цюник

цю́ник

-а, ч., зах.

1》 орн. Тростяний горобець.

2》 Маленька срібна монета, знайдена в землі.

Значення в інших словниках

1. цюник — Цю́ник, -ка м. 1) = воробець тростяний. см. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.  Словник української мови Грінченка