Значення в інших словниках
-
ціляти —
Цілити, цілитися, мірити, міряти, лучити, цілятися.
Словник синонімів Караванського
-
ціляти —
див. цілитися
Словник синонімів Вусика
-
ціляти —
ціля́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
ціляти —
ЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Те саме, що ці́лити. [Іван:] Дивлюсь, турчин із-за куща ціляє прямо в мене (М. Кропивницький); Вова, зацікавившись якоюсь пташкою і вирячивши оченята, увесь скулився, наче готувався плигнути, ціляв у неї камінцями (М.
Словник української мови у 20 томах
-
ціляти —
ЦІ́ЛИТИ (мати на увазі, на меті когось, щось), МІ́ТИТИ, ЦІЛЯ́ТИ розм. Ця розмова безпосередньо цілила вже в особу виконроба товариша Красулі (О. Гончар); — Що, в чисту науку мітиш? — роздратовано спитав він.
Словник синонімів української мови
-
ціляти —
Ціля́ти, -ля́ю, -ля́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ціляти —
ЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Те саме, що ці́лити. [Іван:] Дивлюсь, турчин із-за куща ціляє прямо в мене (Кроп., І, 1958, 111); Вова, зацікавившись якоюсь пташкою і вирячивши оченята, увесь скулився, наче готувався плигнути...
Словник української мови в 11 томах
-
ціляти —
Ціляти, -ляю, -єш гл. 1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. К. Псал. 23. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились! Грин. ІІІ. 449. 2) Улучать время.
Словник української мови Грінченка