цілісність

ці́лісність

-ності, ж.

1》 Стан за знач. цілісний.

|| Щось ціле.

2》 Внутрішня єдність об'єкта, його відносна автономність, незалежність від навколишнього середовища.

Значення в інших словниках

1. цілісність — [ц’іл'іс(')н'іс'т'] -снос'т'і, ор. -с(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
2. цілісність — ці́лісність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. цілісність — ЦІ́ЛІСНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ці́лісний. Ми знаємо з досвіду, що для порушення цілісності ядра треба прикласти величезну енергію. Це підтверджує, що в ядрі діють велетенські сили притягання (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. цілісність — ЦІ́ЛІСНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ці́лісний. Ми знаємо з досвіду, що для порушення цілісності ядра треба прикласти величезну енергію. Це підтверджує, що в ядрі діють велетенські сили притягання (Наука..  Словник української мови в 11 томах