цілість
ці́лість
-лості, ж.
1》 Незайманий, непошкоджений стан кого-, чого-небудь.
|| Схоронність чого-небудь.
2》 Внутрішня єдність, зв'язаність усіх частин чого-небудь у єдине ціле; цілісність.
У цілості — у цілому, загалом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови