ціп
I -а, ч.
Ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев'яного бича.
II ціп-ціп, ціп-ціп-ціп, виг.
Уживається для кликання курчат.
Великий тлумачний словник сучасної української мови