ціпеніти
ціпені́ти
-ію, -ієш, недок.
Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.).
|| перен. Ставати скутим, нечутливим, стискатися від почуття страху, обурення, сильного переживання тощо.
|| Втрачати на деякий час здатність рухатися під впливом сильного відчуття, почуття.
Великий тлумачний словник сучасної української мови