Значення в інших словниках
-
ціпочок —
ЦІПО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до ціпо́к 2. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде. Аж ось і сам старий іде З ціпочком тихо попід тином (Т. Шевченко); Порипуючи протезом і спираючися на ціпочок, Джонс ішов шумливою вулицею (І.
Словник української мови у 20 томах
-
ціпочок —
ціпо́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ціпочок —
ЦІПО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до ціпо́к 2. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде. Аж ось і сам старий іде З ціпочком тихо попід тином (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
ціпочок —
Ціпок, -пка м. 1) Палка, трость, посохъ. Маркев. 123. Рудч. Ск. II. 10. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Шевч. 79. Ціпком все землю колупав. Котл. Ен. II. 74. 2) Хворостина, прутъ. Шух. І. 110. 3) = шинка 2. МУЕ. ІІІ. 25. Шух.
Словник української мови Грінченка