чадо
ча́до
-а, с.
1》 заст., жарт. Дитина (син або дочка).
|| Той, хто підлягає старшому (цареві, королю і т. ін.); підданий.
2》 перен., книжн., ірон. Породження чого-небудь (епохи, певного соціального середовища або угруповання, якихось впливів і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови