Значення в інших словниках
-
чебрик —
ЧЕ́БРИК, у, ч., розм. Те саме, що чебре́ць. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана (Сл. Б. Грінченка); Степ мерехтить i густо та солодко дихає чебриком. (В. Винниченко).
Словник української мови у 20 томах
-
чебрик —
че́брик іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
чебрик —
ЧЕБРЕ́ЦЬ бот., ЧЕ́БРИК розм., ЧЕ́БЧИК розм. На високій береговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток (В. Земляк); Севере, чому квіти, що діставала від тебе, не клала я за образи та не засушувала, як святий чебрик?...
Словник синонімів української мови
-
чебрик —
ЧЕ́БРИК, у, ч., розм. Те саме, що чебре́ць. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
чебрик —
Чебрик, -ку м. = чебрець. а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.
Словник української мови Грінченка