чернець-пустельник

черне́ць-пусте́льник

ченця-пустельника, ч.

Чернець-відлюдник, що прийняв чорну схиму і подвижничає у пості та молитвах серед лісових нетрів, у пустелі, печері, замурованій келії тощо.