четверик
четвери́к
-а, ч.
1》 Старовинна міра об'єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л).
2》 Четверо коней в одному запрягу; четвірка.
3》 архіт. В українській та російській архітектурі (перев. 17-18 ст.) чотиригранна у плані споруда чи її частина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови