чолобитник
чолоби́тник
-а, ч., іст.
Особа, яка подавала чолобитну; прохач, позивач.
Великий тлумачний словник сучасної української мовичолоби́тник
-а, ч., іст.
Особа, яка подавала чолобитну; прохач, позивач.
Великий тлумачний словник сучасної української мови