чорнобривий
чорнобри́вий
рідше чорнобровий, -а, -е.
Який має чорні брови, з чорними бровами.
|| нар.-поет. Уживається як постійний епітет до сл. хлопець, дівчина, милий, мила.
|| у знач. ім. чорнобривий, чорнобровий, -вого, ч.; чорнобрива, чорноброва, -вої, ж. Людина з чорними бровами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови