чубрій

чубрі́й

-я, ч., заст.

Довговолосий чоловік.

|| перен. Селянин, селюк.

Значення в інших словниках

1. чубрій — ЧУБРІ́Й, я́, ч. 1. Людина з довгим волоссям. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось... чубріями звала (Сл. Б. Грінченка). 2. Чуботру́с. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь (Сл. Б. Грінченка). 3. розм. Назва вола зі шматком шерсті між рогами. Сірий чубрій.  Словник української мови у 20 томах
2. чубрій — Чубрій, -рія м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32.  Словник української мови Грінченка