чубрій
ЧУБРІ́Й, я́, ч.
1. Людина з довгим волоссям.
І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось... чубріями звала (Сл. Б. Грінченка).
2. Чуботру́с.
Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь (Сл. Б. Грінченка).
3. розм. Назва вола зі шматком шерсті між рогами.
Сірий чубрій.
Словник української мови (СУМ-20)