чубрій
Чубрій, -рія
м.
1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32.
2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47.
3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Словник української мови Грінченка