чудь

-і, ж., збірн.

Давньоруська назва естів, а також неслов'янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на схід від Онезького озера по річках Онезі та Північній Двіні.

Значення в інших словниках

1. чудь — ЧУДЬ, і, ж., збірн. Давньоруська назва естів, а також неслов'янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на сході від Онезького озера по річці Онезі та Північній Двіні.  Словник української мови у 20 томах
2. чудь — чудь іменник жіночого роду давньоруська назва естів та деяких інших племен іст., збірн.  Орфографічний словник української мови
3. чудь — ЧУДЬ, і, ж., збірн. Давньоруська назва естів, а також неслов’янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на сході від Онезького озера по річці Онезі і Північній Двіні.  Словник української мови в 11 томах