Великий тлумачний словник сучасної мови

чудій

чуді́й

-ія, ч., розм.

Те саме, що дивак.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чудій — див. дивак  Словник синонімів Вусика
  2. чудій — ЧУДІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що дива́к. [Смола:] От чудій. На, на твої протоколи (І. Микитенко); – Цей будинок колись будував для себе один чудій-адмірал, – каже господар, оглядаючись на зв'язкового (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. чудій — чуді́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  4. чудій — ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., ХИМЕ́РНИК розм., ХИМЕ́РА розм., ПРОЯ́ВА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ЕКСЦЕ́НТРИК заст.  Словник синонімів української мови
  5. чудій — ЧУДІ́Й, ія́, ч., розм. Те саме, що дива́к. [Смола:] От чудій. На, на твої протоколи (Мик., І, 1957, 129); — Цей будинок колись будував для себе один чудій-адмірал,— каже господар, оглядаючись на зв’язкового (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах