чудійка

чуді́йка

-и, ж., розм.

Жін. до чудій.

Значення в інших словниках

1. чудійка — ЧУДІ́ЙКА, и, дав. і місц. ці, ж., розм. Жін. до чуді́й. Коли він проходив повз Сахно, повз цю чудійку, що запросила лікарів до померлих людей, вона, ця чудійка, спинила його за руку (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
2. чудійка — чуді́йка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. чудійка — ЧУДІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до чуді́й. Коли він проходив повз Сахно, повз цю чудійку, що запросила лікарів до померлих людей, вона, ця чудійка, спинила його за руку (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 122).  Словник української мови в 11 томах