чудійка
ЧУДІ́ЙКА, и, дав. і місц. ці, ж., розм.
Жін. до чуді́й.
Коли він проходив повз Сахно, повз цю чудійку, що запросила лікарів до померлих людей, вона, ця чудійка, спинила його за руку (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУДІ́ЙКА, и, дав. і місц. ці, ж., розм.
Жін. до чуді́й.
Коли він проходив повз Сахно, повз цю чудійку, що запросила лікарів до померлих людей, вона, ця чудійка, спинила його за руку (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)