чудійка —
ЧУДІ́ЙКА, и, дав. і місц. ці, ж., розм. Жін. до чуді́й. Коли він проходив повз Сахно, повз цю чудійку, що запросила лікарів до померлих людей, вона, ця чудійка, спинила його за руку (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
чудійка —
-и, ж., розм. Жін. до чудій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чудійка —
ЧУДІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до чуді́й. Коли він проходив повз Сахно, повз цю чудійку, що запросила лікарів до померлих людей, вона, ця чудійка, спинила його за руку (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 122).
Словник української мови в 11 томах