чужіти

чужі́ти

-ію, -ієш, недок.

Те саме, що чужішати.

Значення в інших словниках

1. чужіти — ЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш. недок., мин. ч. чужі́в, чужі́ла, чужі́ло. Ставати чужим (у 1–3 знач.). Вірі боліло. Вона все більше виходила з чоловікового життя, а він – із її, вони поступово чужіли одне одному й нічим було цьому горю зарадити (В. Коротич).  Словник української мови у 20 томах
2. чужіти — чужі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови