чужіти —
ЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш. недок., мин. ч. чужі́в, чужі́ла, чужі́ло. Ставати чужим (у 1–3 знач.). Вірі боліло. Вона все більше виходила з чоловікового життя, а він – із її, вони поступово чужіли одне одному й нічим було цьому горю зарадити (В. Коротич).
Словник української мови у 20 томах
чужіти —
-ію, -ієш, недок. Те саме, що чужішати.
Великий тлумачний словник сучасної мови