Значення в інших словниках
-
чуйненький —
[чуйнен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
чуйненький —
ЧУЙНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чу́йний 1, 2. Бачу, й вона увійшла: старесенька, малесенька, ледве од землі видно, а ще чуйненька, говірка (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
-
чуйненький —
чуйне́нький прикметник
Орфографічний словник української мови
-
чуйненький —
ЧУЙНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чу́йний 1, 2. Бачу, й вона увійшла: старесенька, малесенька, ледве од землі видно, а ще чуйненька, говірка (Вовчок, І, 1955, 10).
Словник української мови в 11 томах
-
чуйненький —
Чуйний, -а, -е 1) Чуткій. К. МБ. XI. 155. Чуйними ушками в садочку надслухає. Гол. IV. 357. Татарина чуйним він чує ухом. К. ПС. 116. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. К. ХП. 16. 2) Бдительный. Будь чуйний. Одкриттє св. Іоанна Богосл. III.
Словник української мови Грінченка