чуйка

чу́йка

-и, ж.

1》 заст. Вид довгого суконного каптана.

2》 діал. Чутка.

Значення в інших словниках

1. чуйка — ЧУ́ЙКА, и, ж., заст. У поляків – верхній чоловічий одяг, довгий суконний каптан. Лях цвенькати уже не буде, Загубить чуйку і жупан, І “не позвалям” там забуде, А заблеє так, як баран (І.  Словник української мови у 20 томах
2. чуйка — чу́йка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. чуйка — чу́йка 1. варта, засідка (ст): При тім додав, що оба вони чекали на Собінського на Королівській вулиці, а на розі Зеленої вулиці і вул. Бабилеча чекала чуйка, яка мала дати їм знати, що Собінський йде додому (Шухевич)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. чуйка — И, ж. Відчуття, інтуїція. Да, сьогодні це трапиться... нутром чую, а чуйка рідко коли підводить (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
5. чуйка — ЧУ́ЙКА, и, ж., заст. Вид довгого суконного каптана. Верстов на п’ять, а може, і більш, уподовж дороги гуля міщанство: дівчата у стрічках, у стьожках., а козацтво у брилях, у чуйках фабричного сукна, шовковими поясами підперізувані (Стор., І, 1957, 76).  Словник української мови в 11 томах