чуйка
ЧУ́ЙКА, и, ж., заст. Вид довгого суконного каптана.
Верстов на п’ять, а може, і більш, уподовж дороги гуля міщанство: дівчата у стрічках, у стьожках., а козацтво у брилях, у чуйках фабричного сукна, шовковими поясами підперізувані (Стор., І, 1957, 76).
Словник української мови (СУМ-11)