чуйка
чу́йка 1. варта, засідка (ст): При тім додав, що оба вони чекали на Собінського на Королівській вулиці, а на розі Зеленої вулиці і вул. Бабилеча чекала чуйка, яка мала дати їм знати, що Собінський йде додому (Шухевич)
2. інтуїція, відчуття (Лучук) (м, ср): Він має добру чуйку і ніколи ще не втрапив у халепу (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт