чучело
чу́чело
-а, с.
1》 Набита тирсою, соломою і т. ін. шкура тварини, птаха, що відтворює їх зовнішній вигляд; опудало.
|| Подоба людини, людська постать, вигот. з глини, воску або іншого матеріалу чи з набитого чим-небудь одягу людини.
2》 перен., рідко, лайл., зневажл. Те саме, що опудало 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови