Значення в інших словниках
-
чучелко —
ЧУ́ЧЕЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до чу́чело. Пора б уже її настояще [по-справжньому] знять, а то вона якимсь чучелком на всіх тих домашніх фотографіях вийшла (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
чучелко —
чу́челко 1 іменник середнього роду Набита тирсою, соломою шкура тварини, птаха) чу́челко 2 іменник середнього роду, істота про людину) зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
чучелко —
ЧУ́ЧЕЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до чу́чело. Пора б уже її настояще [по-справжньому] знять, а то вона якимсь чучелком на всіх тих домашніх фотографіях вийшла (Л. Укр., V, 1956, 300).
Словник української мови в 11 томах