чучелко
ЧУ́ЧЕЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до чу́чело.
Пора б уже її настояще [по-справжньому] знять, а то вона якимсь чучелком на всіх тих домашніх фотографіях вийшла (Л. Укр., V, 1956, 300).
Словник української мови (СУМ-11)ЧУ́ЧЕЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до чу́чело.
Пора б уже її настояще [по-справжньому] знять, а то вона якимсь чучелком на всіх тих домашніх фотографіях вийшла (Л. Укр., V, 1956, 300).
Словник української мови (СУМ-11)