чучелко

ЧУ́ЧЕЛКО, а, с.

Зменш.-пестл. до чу́чело.

Пора б уже її настояще [по-справжньому] знять, а то вона якимсь чучелком на всіх тих домашніх фотографіях вийшла (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. чучелко — чу́челко 1 іменник середнього роду Набита тирсою, соломою шкура тварини, птаха) чу́челко 2 іменник середнього роду, істота про людину) зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. чучелко — -а, с. Зменш.-пестл. до чучело.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чучелко — ЧУ́ЧЕЛКО, а, с. Зменш.-пестл. до чу́чело. Пора б уже її настояще [по-справжньому] знять, а то вона якимсь чучелком на всіх тих домашніх фотографіях вийшла (Л. Укр., V, 1956, 300).  Словник української мови в 11 томах