чучверіти

чу́чверіти

-ію, -ієш, недок., розм.

Робитися, ставати корявим, шкарубким, грубим.

|| Нидіти, слабнути, хиріти від чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. чучверіти — див. ХИРІТИ.  Словник синонімів Караванського
2. чучверіти — див. марніти  Словник синонімів Вусика
3. чучверіти — ЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, недок., розм. Робитися, ставати кострубатим, шкарубким, грубим. Містить видання багато маловживаних слів, незрозумілих не тільки дітям, а й багатьом навіть дорослим, – ібіс, жмикрутно, фарватер, чучверіти, шелех (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. чучверіти — чу́чверіти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
5. чучверіти — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл.  Словник синонімів української мови
6. чучверіти — Чу́чверіти, -рію, -рієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чучверіти — ЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, недок., розм. Робитися, ставати корявим, шкарубким, грубим; // Нидіти, слабнути, хиріти від чого-небудь. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють (Барв., Опов.., 1902, 283).  Словник української мови в 11 томах
8. чучверіти — Чучверіти, -рію, -єш гл. Корявѣть, хирѣть. О. 1861. II. 8. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють. Г. Барв. 283.  Словник української мови Грінченка