шабер
ша́бер
-а, ч.
Три- або чотиригранний ручний чи механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, що його використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі, створення фаски.
Великий тлумачний словник сучасної української мови