шабер

ша́бер

(нім. Schaber, від schaben – шкребти, скоблити)

інструмент (загострений сталевий стрижень з держаком) для шабрування.

Значення в інших словниках

1. шабер — Шкрябничка  Словник чужослів Павло Штепа
2. шабер — ША́БЕР, а, ч. Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений із одного кінця, який використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі.  Словник української мови у 20 томах
3. шабер — ша́бер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шабер — ша́бер вул. непотріб, дрантя (ст): Нащо ти купуєш той шабер, нема на що глипнути. Видайніше купити якусь файну річ в маґазині, ніж те дрантя з Краківського (Авторка)||шмельц  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шабер — -а, ч. Три- або чотиригранний ручний чи механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, що його використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі, створення фаски.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шабер — ША́БЕР, а, ч. Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, який використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі.  Словник української мови в 11 томах