шабер
ША́БЕР, а, ч. Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, який використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі.
Шабер — інструмент для точної обробки і пригонки плоских і циліндричних поверхонь (Слюс. справа, 1957, 67).
Словник української мови (СУМ-11)