шаблековтач ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Меткі шаблековтачі. Словник української мови у 20 томах шаблековтач — шаблековта́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови шаблековтач — -а, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Великий тлумачний словник сучасної мови