1. Словник української мови в 11 томах

шаблековтач

ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Меткі шаблековтачі. Словник української мови у 20 томах
  2. шаблековтач — шаблековта́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шаблековтач — -а, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Великий тлумачний словник сучасної мови