шаблековтач
шаблековта́ч
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Меткі шаблековтачі. Словник української мови у 20 томах
- шаблековтач — -а, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі. Словник української мови в 11 томах