1. Словник української мови у 20 томах

шаблековтач

ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч.

Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі.

Меткі шаблековтачі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаблековтач — шаблековта́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. шаблековтач — -а, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі. Словник української мови в 11 томах