шаблековтач
шаблековта́ч
-а, ч.
Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Меткі шаблековтачі. Словник української мови у 20 томах
- шаблековтач — шаблековта́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі. Словник української мови в 11 томах