шаблековтач шаблековта́ч -а, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Меткі шаблековтачі. Словник української мови у 20 томах шаблековтач — шаблековта́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі. Словник української мови в 11 томах