Орфографічний словник української мови

шаблековтач

шаблековта́ч

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі. Меткі шаблековтачі.  Словник української мови у 20 томах
  2. шаблековтач — -а, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі.  Словник української мови в 11 томах