шаблековтач

ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч.

Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі.

Меткі шаблековтачі.

Значення в інших словниках

1. шаблековтач — шаблековта́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. шаблековтач — -а, ч. Штукар, що показує фокус із ковтанням шаблі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шаблековтач — ШАБЛЕКОВТА́Ч, а́, ч. Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі.  Словник української мови в 11 томах