шабля
ша́бля
-і, ж.
1》 Холодна, перев. кавалерійська, зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем.
2》 перен. Один боєць-кавалерист (при вказуванні на кількість бійців).
3》 Те саме, що еспадрон.
Великий тлумачний словник сучасної української мови