шаленість

шале́ність

-ності, ж.

1》 Стан за знач. шалений 1); несамовитість, нестямність.

2》 Те саме, що шаленство 2-4).

Значення в інших словниках

1. шаленість — див. лють; сказ; шаленство  Словник синонімів Вусика
2. шаленість — [шален'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. шаленість — ШАЛЕ́НІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. шале́ний 1; несамовитість, нестямність. В нападі шаленості вихопив [Марусяк] з-за ре́меня пістоль і гевкнув [вистрілив] із нього у бук (Г. Хоткевич). 2. Те саме, що шале́нство 2–4.  Словник української мови у 20 томах
4. шаленість — шале́ність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. шаленість — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
6. шаленість — Шале́ність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шаленість — ШАЛЕ́НІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. шале́ний 1; несамовитість, нестямність. В нападі шаленості вихопив [Марусяк] з-за ре́меня пістоль і гевкнув [вистрілив] із нього у бук (Хотк., II, 1966, 111). 2. Те саме, що шале́нство 2-4.  Словник української мови в 11 томах