шанолюбний

шанолю́бний

-а, -е.

Який любить шанобливе ставлення до себе, вияви поваги та шани до себе.

Значення в інших словниках

1. шанолюбний — ШАНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Той, хто любить шану. Спершу ми з ним близько зійшлися – я вчив Гуляйвітра мотоциклом керувати і в добрі хвилини слухав його далекосяжні наміри зробити нашу районну газету найкращою в області. Мені це дуже імпонувало, всі ми замолоду шанолюбні (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
2. шанолюбний — шанолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови