шанолюбний

ШАНОЛЮ́БНИЙ, а, е.

Той, хто любить шану.

Спершу ми з ним близько зійшлися – я вчив Гуляйвітра мотоциклом керувати і в добрі хвилини слухав його далекосяжні наміри зробити нашу районну газету найкращою в області. Мені це дуже імпонувало, всі ми замолоду шанолюбні (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. шанолюбний — шанолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. шанолюбний — -а, -е. Який любить шанобливе ставлення до себе, вияви поваги та шани до себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови