шарування

шарува́ння

I -я, с.

1》 Дія за знач. шарувати I.

2》 розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління тощо.

II -я, с.

Дія за знач. шарувати II.

Значення в інших словниках

1. шарування — ШАРУВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. шарува́ти¹. 2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
2. шарування — шарува́ння 1 іменник середнього роду розщеплення; ущільнене покриття шарува́ння 2 іменник середнього роду натирання  Орфографічний словник української мови
3. шарування — ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. шарування — ШАРУВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. шарува́ти¹. 2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
5. шарування — Шарува́ння, -ня с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати. Сим. 130.  Словник української мови Грінченка